вторник, 19 февраля 2019 г.

Соціологічне дослідження

Сутність, види та складові соціологічних досліджень. Вивчаючи це питання, слід звернути увагу на те, що соціологічні дослідження - своєрідна відзнака соціологів, що виділяє їх серед представників інших соціальних та гуманітарних наук. Оволодіння соціологічними методами вимагає від дослідника ґрунтовної професійної підготовки не тільки з виключно соціологічних дисциплін, а також із соціальної філософії, психології, етнографії, але й, що зовсім особливо не просто для гуманітаріїв, потрібні певні знання математики, статистичних методів, інформатики і т. ін.
Що ж таке соціологічне дослідження? Це система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.
Соціологічне дослідження містить у собі деякі елементи, що притаманні будь-якій науковій діяльності. По-перше, це об'єкт дослідження. У соціології об'єктом дослідження можуть, бути будь-які процеси та явища соціальної дійсності (демографічні, екологічні, економічні, соціальні, міжнаціональна, сімейно-побутові та ін.). По-друге, це суб'єкт дослідження (соціолог-дослідник або група соціологів). По-третє, як будь-яке інше дослідження, соціологічне спрямоване на досягнення певної мети і вирішення конкретних завдань. По-четверте, це засоби, що застосовуються в дослідженні (технічні й організаційні). По-п'яте, це результати дослідження, заради яких воно проводиться.
Основне завдання соціологічних досліджень - добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони. Соціальний факт - це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Як же вибрати саме ті факти, які допоможуть знайти науково достовірну відповідь на запитання, що цікавлять дослідника, заохотять його до проведення дослідження? Для цього необхідно виокремити випадковий для явища, що вивчається, факт від невипадкових, сконцентрувавши свою увагу на регулярних, масових, інакше кажучи, - типових фактах. Саме для цього соціологічна наука розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури - результат глибоких теоретичних і багаторазових дослідницьких проробок - є надбанням наукової корпорації соціологів.
Соціологічне дослідження складається з трьох основних етапів: підготовчого (розробка програми дослідження), основного (проведення емпіричного дослідження), завершального (обробка й аналіз даних, формування висновків і рекомендацій). Кожний етап включає в себе ряд важливих процедур.
Залежно від складності й масштабності аналізу предмета виділяють три види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне), описове, аналітичне.
Найбільш простим видом є розвідувальне (пілотажне) дослідження. Воно будується на спрощеній програмі й охоплює невеликі сукупності, має стислий за обсягом інструментарій. Інструментарій - це методичні документи, за допомогою яких здійснюється збір первинної соціологічної Інформації (анкети, бланк-інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів спостереження чи аналізу документів тощо).
Описове дослідження є більш складним видом соціологічного аналізу. Воно проводиться за розробленою програмою, на базі апробованого інструментарію і застосовується відносно великої спільності людей (наприклад, колектив великого підприємства). Збір інформації тут може бути доповнений методами спостереження, аналізу документів.
Аналітичне дослідження - найбільш поглиблений вид соціологічного аналізу. Воно не тільки описує структурні елементи явища, що вивчається, але й з'ясовує його причини. Підготовка аналітичного дослідження вимагає значного часу, ретельно розробленої програми, інструментарію, попередньої уяви про об'єкт, який вивчається. За методами збору Інформації даний вид соціологічного дослідження носить комплексний характер. З гносеологічної точки зору соціологічне дослідження за об'єктом та процедурою є емпіричним, а за рівнем узагальнення воно може бути й емпіричним, і теоретичним.
Будь-яке дослідження починається з постановки проблеми. Проблема дослідження може бути заданою ззовні якимось замовником або викликана пізнавальним інтересом. Що ж таке проблема? Проблема - це завжди протиріччя між знаннями про потреби людей в якихось результативних практичних чи теоретичних діях та відсутністю знань про шляхи й засоби їх реалізації.
Вирішити проблему - значить отримати нове знання або побудувати теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори, які б дозволили вплинути на розвиток явищ у бажаному напрямку.
Замовлення соціологу частіше за все формулюється у вигляді проблемної ситуації, звертається увага на Існування якоїсь соціальної суперечності або становиться питання про незадовільний стан справ у тій чи іншій сфері виробництва, управлінні тощо. Соціологу необхідно проблемну ситуацію сформулювати у вигляді проблеми, котру він буде досліджувати.
Після вибору виду соціологічного дослідження починається його підготовка. Даний етап передбачає розробку програми. Програма є обов'язковим вихідним документом будь-якого соціологічного дослідження, незалежно від того, чи є це дослідження теоретичним або прикладним. Програма, як правило, включає в себе наступні розділи:
  • теоретичний (формулювання й обґрунтування проблеми, цілі, завдання, об'єкт та предмет дослідження, формулювання гіпотез);
  • методичний (обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методів обробки й аналізу даних);
  • організаційний (робочий план соціологічного дослідження, порядок дослідження підрозділів, розподіл людських та фінансових ресурсів і т. ін.)
Також потрібно звернути увагу на дослідження з точки зору математичної статистики

Соціологічне дослідження є досить складною справою, потребує серйозної і тривалої підготовки. Надійність і цінність отриманої інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.

   Основні функції соціологічного дослідження:

   — пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

   — методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв´язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

   — практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

   — інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

   — управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв´язок між суб´єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об´єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

   У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов´язаних етапи:

1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію — анкети, бланка інтерв´ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо.

2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.

3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.

   Специфіка кожного з етапів визначається конкретним видом соціологічного дослідження. Їх виділяють залежно від узятих за основу критеріїв. Найважливішими з них є мета дослідження, глибина потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної інформації, об´єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем, сфера соціальної дійсності, яку вивчають.

   За метою виокремлюють:

— фундаментальні дослідження — спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов´язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства;

— прикладні дослідження — націлені на вивчення конкретних об´єктів, вирішення певних соціальних проблем;
   
За глибиною аналізу виділяють:

— пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдання. Застосовують їх тоді, коли проблема, об´єкт або предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не вивчених. Охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій. Найчастіше використовують як попередній етап більш глибокого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на збирання інформації щодо об´єкта та предмета дослідження, уточнення гіпотез тощо;

— описові дослідження — покликані створити відносно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Проводять відповідно до повної програми, застосовуючи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, коли об´єктом аналізу є відносно велика спільнота людей, з певними соціальними, професійними і демографічними характеристиками. За структурою, набором процедур є значно складнішими від пошукових досліджень;

— аналітичні дослідження — полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у встановленні причин їх виникнення, механізмів функціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх. Підготовка аналітичного соціологічного дослідження потребує значних зусиль, професійної майстерності дослідника — аналітичних здібностей, вміння інтерпретувати та аналізувати складну соціологічну інформацію, робити виважені висновки.

   За методом, застосовуваним у соціологічному дослідженні, виокремлюють опитування і аналіз документів, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.

   За затратами часу виділяють довгострокові (терміни проведення — від 3 років і більше), середньострокові (від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців) та експрес-дослідження (від 1—2 тижнів до 1—2 місяців).

   Зважаючи на тип відносин між замовником і виконавцем, соціологічні дослідження бувають держбюджетними і госпрозрахунковими. Держбюджетні дослідження виконують на замовлення державних установ, оплачуються ними; госпрозрахункові — на замовлення окремих підприємств, організацій, фірм, які й оплачують їх виконання.

   Залежно від способу дослідження об´єкта ( у статиці чи динаміці) виділяють разове і повторне соціологічне дослідження. Разове дослідження інформує про стан об´єкта, його кількісні, якісні характеристики на момент дослідження, відображає «моментальний зріз» соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об´єкта, їх напрями і тенденції, можуть бути отримані лише за допомогою повторних досліджень, які проводять через певні проміжки часу. Тобто повторні дослідження проводять кілька разів протягом певного часу на підставі єдиної програми та інструментарію. Серед повторних досліджень виділяють панельні (досліджують зміни одного й того самого об´єкта упродовж певного часу, при цьому обов´язковим є збереження однакової вибірки), трендові (досліджують зміни протягом певного часу на тому самому об´єкті без дотримання вибірки), когортні (досліджують специфічні соціальні сукупності — когорти — впродовж певного часу).

   Щодо об´єкта пізнання дійсності виокремлюю
ть соціологічні дослідження у сфері управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, політики, культури, охорони здоров´я тощо.

   За системою вибору одиниць об´єкта соціологічні дослідження поділяються на монографічні, суцільні та вибіркові. Монографічні дослідження спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об´єкті, який виступає представником цілого класу подібних об´єктів. У суцільних дослідженнях обстежують усі, без винятку, одиниці об´єкта. Оскільки вони потребують багато часу, значних людських і матеріальних ресурсів, їх проводять рідко. З метою прискорення їх і скорочення витрат найчастіше використовують вибіркові дослідження. Вони обстежують не всі одиниці, що є об´єктом дослідження, а лише їх частину. Мета вибіркового дослідження — на підставі певної кількості обстежених одиниць об´єкта (кількість і характеристику їх визначають за допомогою спеціальних правил, математичних прийомів) скласти висновки щодо досліджуваного явища як цілого.

   Своєрідне місце у цій класифікації посідають пілотажні (пробні) соціологічні дослідження, які дають змогу оцінити якість інструментарію (анкет, опитувальних листів, протоколів спостереження, процедур, аналізу документів тощо), а також внести необхідні корективи у нього. Наслідки цих досліджень, зафіксовані у робочих документах, впливають на поліпшення методик, інструкцій щодо відбору та організації збирання вихідних даних.

Список використаних джерел:
1. Вербець В. В. Методологія та методика соціологічних досліджень: Навчально-методичний посібник. – Друге вид. доп. і перероб. – Рівне: РДГУ: Інститут соціальних досліджень, 2006. – 167 с.
2. http://osvita.ua/vnz/reports/sociology/12676/
3. http://rhw.in.ua/_ld/1/107_41.pdf
4. http://textbooks.net.ua/content/view/5361/46/



вторник, 16 января 2018 г.

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 11. Демонстрація Портфоліо

Ось і завершився останній день тренінгу! Доволі цікавим був досвід "занурення" в робочий процес, адже такий підхід дозволяв нам працювати у зручний час, та у своему, власному темпі.
Це той вид роботи, коли твій тренер - не викладач, а людина, з якою ти почуваєшся себе за рамками навчального процесу, що гарно впливає на психічне навантаження учасників. 
Користь тренінгових занять очевидна для розвитку і самовдосконалення людини. Взаємодія в групі дає можливість здійснити:


  • Формування необхідних знань, умінь і навичок, соціальних установок.
  • Отримання нового досвіду спілкування і взаємодії з іншими людьми.
  • Розвиток впевненості в собі, зняття комплексів.
  • Виховання і закріплення особистісних якостей.
  • Можливість саморефлексії, поглибленого самоаналізу.
  • Виявлення власних позитивних задатків, позбавлення від якостей - гальм розвитку
Вікі-сторінка портфоліо

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 10. Фасилітація з використанням комп’ютерних технологій

Фасилітація - Це модель управління, відрізняється від загальноприйнятого управлінського стилю не директивностью. Іншими словами, методи фасилітації не виходять за межі самоорганізації керованої системи. Так, наприклад, при традиційних способах управління колективом, начальник спонукає його виконувати власні розпорядження та інструкції, тоді як фасилитация вимагає від начальницького особи поєднання функцій керівника і учасника групового взаємодії.

Термін «фасилітації» бере свій початок від англійського дієслова, що означає дослівно полегшувати, сприяти, спрощувати.

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 9. Диференціація навчання різних учнів

Ідея диференційованого підходу до учнів у процесі навчання належить до вічних проблем школи і є найважливішим із загально-дидактичних принципів, необхідність реалізації якого в шкільній практиці зумовлена тим, що забезпечити формування особистості дитини, засвоєння нею знань з усіх навчальних дисциплін та вироблення в неї практичних умінь і навичок, розвиток її здібностей та обдарувань можна лише шляхом індивідуалізації навчання. Особливого значення набуває індивідуалізація навчально-виховного процесу в початковій школі, бо остання є фундаментом на якому будується подальше навчання та виховання.
Актуальність проблеми полягає в тому, процес засвоєння знань індивідуальний, але багато в чому однаковий у дітей окремої групи чи навіть класу. Враховуючи загальні психологічні особливості їх, ми тим самим забезпечуватимемо розуміння матеріалу кожним учнем. Але досягти цього нелегко, оскільки здібності до навчання в дітей різні. Щоб учень на уроці постійно був зайнятий виконанням посильного завдання, слід, глибоко вивчивши індивідуально-психологічні відмінності наших вихованців, відповідним чином поєднувати фронтальні, індивідуально-групові та індивідуальні форми роботи. Велику допомогу тут надають диференційовані завдання.

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 8. Оцінювання діяльності учнів у проекті

Критерії оцінювання проекту:


  • Обсяг і повнота розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, завершеність, готовність до сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.
  • Оригінальність матеріального втілення проекту.
  • Якість пояснювальної записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація і структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків, якість і повнота рецензії.
  • Якість виробу, відповідність стандартам, оригінальність.
  • Уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи.
  • Дотримання правил безпечної роботи та санітарно-гігієнічних вимог.
  • Дотримання норм часу на виготовлення проекту.

Критерії  оцінювання захисту:


  • Аргументованість вибору теми, обґрунтованість потреби, практичне спрямування проекту і значення виконаної роботи.
  • Обсяг і повнота розробки, самостійність, творчість, підготовленість до прийняття проекту іншими людьми.
  • Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 7. Створення прикладу учнівської роботи

Обмін думками з іншими учасниками тренінгу привів до висновку, що інформаційно-комунікаційні технології можна ефективно використовувати для підтримки та оцінювання процесу навчання. Наприклад, можна створювати електронні журнали, в яких учні одразу зможуть переглянути свої оцінки та побачити коментарі вчителя; робити презентації за розробленою темою, що значно мірою поліпшить сприйняття матеріалу під час виступів; надавати консультації в режимі on-line тощо.Також, щоб уточнити свої очікування від вивчення обраної теми за методом проектів, ми створили приклад учнівських робіт - презентацію.

суббота, 13 января 2018 г.

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 6. Спілкування та співробітництво в інтернеті

В цьому модулі ми розглянули безпеку в інтернеті, обговорили проблеми безпеки учнів в інтернеті. Дійшли висновку, що водночас це досить корисна річ у сучасному житті, але він також несе велику небезпеку для дитини.


Також сьогодні ми розглянули деякі продукти від Google, які можуть допомогти під час процесу навчання як вчителю, так і учням.

Одним з них є  Google Forms. Його я і використала для створення мережевого опитувальника за темою проекту.


Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 5. Інтернет у проектній діяльності учнів

У ході ознайомлення з даним модулем я з іншими учасниками тренінгу:

  • обговорила презентації щодо представлення ідей проектів та оцінювання навчальних потреб учнів; 
  • обговорила у групі, як зробити проекти відповідними вимогам державних освітніх стандартів та навчальних програм;
  • з'ясувала, як можна використовувати Інтернет-ресурси в дослідженнях, комунікаціях та співпраці;
  • оцінила Інтернет-ресурси щодо їх придатності для використання в навчальних проектах;
  • Створила форми оцінювання веб-ресурсів для використання учнями відповідних вікових категорій.

Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 4. Формуюче оцінювання в проектному навчанні

Цей модуль допоміг мені уточнити основні запитання проекту та обміркувати, як потрібно оцінювати роботу учнів в проекті. В ході модуля були також розглянуті ресурси, які допоможуть при створенні проекту та створення системи оцінювання. Також ми розглянули основні етапи створення презентації проекту.


Intel. Навчання для майбутнього. Модуль 3. Дослідження в навчальних проектах

Сьогодні ми сформулювали навчальні цілі , що базуються на освітніх стандартах та навичках мислення вищих рівнів. Обговорювали і сформулювали основні запитання, що сприяють розвитку та навчанню учнів.
Під час тренінгу ми, об'єднавшись у пари, обговорили обрані теми для портфоліо, проаналізували вимоги державних освітніх стандартів та програм, що їм відповідають, на базі отриманих знань визначили навчальні цілі та сформували основні запитання, що сприяють розвитку мислення в учнів та спонукають їх до дії, а також ознайомилися зі схемою розробки навчальної теми.
Для себе я обрала "Площі многокутників", яку вивчають у 8 класі в розділі "Многокутники. Площі многокутників", оскільки вона має широкий спектр застосування та є в достатній мірі цікавою учням.